ЕПІСТЕМІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ СУЧАСНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ТЕОРІЇ: МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ВИМІРИ

• Published in: Епістемологічні дослідження у філософії, соціальних і політичних науках
• Main Author: Oleksii Anatoliiovych Tretyak
• Format: Article
• Language: English
• Published: Oles Honchar Dnipro National University 2021-12-01
• Subjects: політична теорія, епістемні детермінанти, міждисциплінарні виміри, мультипарадигмальність, політична істина, політична наука.
• Online Access: https://visnukpfs.dp.ua/index.php/PFS/article/view/1073
• ISSN: 2618-1274; 2618-1282

Стаття присвячена вивченню розгляд зміни парадигм у сучасній політичній теорії також базується на епістемних засадах. Мета дослідження – встановлення епістемічних детермінант сучасної політичної теорії в контексті міждисциплінарних вимірів наукового пізнання. Охарактеризовано розвиток теорії політичного менеджменту на основі уявлень про ієрархію як невід’ємну складову активного та дієвого управління. Було підкреслено, що політична епістемність як істинність для політичної теорії набуває свого сталого змісту. Проаналізовано формалізовані методики як виклики зміни методології політичної науки, які, можуть змінити епістемічні вимоги до результатів теоретичних та прикладних досліджень. Розкрито значення математичного моделювання, яке застосовується на предметному полі теорії ігор. З’ясовано, що представлення формалізованих наукових результатів означає точність у втіленні визначення політичних фактів. Розкрито, що для нової базової політичної теорії істотним є розкриття потенціалу узгодженості нових знань та висновків з попереднім дослідним та прагматичним досвідом політичної науки. Доведено, що головним питанням для епістемічних детермінант політичної теорії є встановлення евристичного потенціалу дослідження політичної дійсності. Встановлено, що приклад правознавчої епістемної стратегії відображає можливість ототожнення законодавчих нормативів та позицій загальнозначущої суспільної істини. Припущено, що специфіка епістемічних детермінант політичної теорії концентруються на відповідності основним магістральним напрямкам пізнавальної діяльності. Встановлено, що ідентифікація знання як істинного (пов’язаного з епістемічним контекстом) підвищує загальний авторитет дослідження. Зроблено висновок, що політичне пізнання веде пошук своєї власної предметності, ціннісних засад, інтересів та пріоритетів суб’єктів пізнання