Креативні індустрії: поняття, ознаки, проблеми законодавчого тлумачення

• 發表在: Проблеми Законності
• 主要作者: Anna Shtefan
• 格式: Article
• 語言: 英语
• 出版: Yaroslav Mudryi National Law University 2024-05-01
• 主題: креативні індустрії; перелік креативних індустрій; законодавство; інтелектуальна власність
• 在線閱讀: http://plaw.nlu.edu.ua/article/view/300752

У статті досліджується поняття креативних індустрій, пропонуються ознаки, за якими певна сфера діяльності може розглядатися як креативна індустрія, аналізується перелік креативних індустрій України з точки зору коректності законодавчих тлумачень та сутнісної відповідності креативним сферам діяльності. Удосконалено визначення креативних індустрій: це сфери економічної діяльності, які створюють (виробляють) товари та/або надають послуги, засновані на використанні інтелектуального (творчого) капіталу, і здійснюють їх комерціалізацію шляхом поєднання творчих результатів з бізнес-рішеннями, що призводить до створення доданої вартості та робочих місць. Встановлено, що застосування Національного класифікатора України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності» як засади для формування переліку креативних індустрій у 2019 році було невдалим рішенням, котре, однак, логічно слідує з визначення креативних індустрій, введеного у 2018 році у Закон України «Про культуру», яке і у первинній, і в оновленій редакції кваліфікує креативні індустрії як види, а не сфери економічної діяльності. Буквальне застосування цієї концепції призвело до того, що вітчизняний перелік креативних індустрій має такі основні недоліки: 1) штучне сегментування однієї сфери діяльності на декілька креативних індустрій; 2) штучне об’єднання в одну креативну індустрію різних сфер креативної діяльності; 3) відсутність у переліку сфер діяльності, які по суті є креативними індустріями; 4) охоплення переліком сфер і видів діяльності, які не виробляють креативні продукти і не надають креативні послуги. Зроблено висновок про потребу у затвердженні нового, якісно іншого переліку креативних індустрій, змістовне наповнення якого потребує вироблення сучасного і зваженого підходу, що дозволить усунути існуючі прогалини та виправити допущені помилки.