| Summary: | Звертається увага на пріоритетне значення інформації серед об’єктів національної політики безпеки України. Доводиться, що інформаційна свобода вимагає пильного державного контролю та включення інформації до переліку об’єктів національної безпекової політики.
Інформаційні загрози безпеці держави розглядаються як сукупність умов і факторів, які становлять небезпеку життєво важливим інтересам держави, суспільства й особи шляхом негативного інформаційного впливу на свідомість і поведінку громадян, а також деструктивного впливу на інформаційні ресурси та інформаційно-технічну інфраструктуру.
Здійснено поділ інформаційних атак на два види залежно від об’єкта впливу: 1) суто технічні інформаційні атаки, направлені на функціонуванні технічного оснащення інформаційних систем; 2) вплив на свідомість людей за допомогою передачі цільової інформації.
Окреслено три основних мети інформаційної війни: контроль інформаційного простору і забезпечення захисту своєї інформації від ворожихдій; використання контролю над інформаційним простором для проведення інформаційних атак на противника; підвищення загальної ефективності збройних інформаційних функцій. Доводиться, що для запобігання зазначеним негативним наслідкам на державному рівні повинні здійснюватися наступні заходи: 1) розвиток системи постійного моніторингу та аналізу інформаційних потоків для своєчасного виявлення потенційних загроз і реагування на них; 2) запровадження програм підвищенняінформаційної грамотності серед громадян з метою зменшення вразливості до інформації маніпулятивного характеру та фейкових новин; 3) співпраця з міжнародними партнерами та об- мін досвідом у сфері інформаційної безпеки для підвищення ефективності заходів та вдосконалення стратегій протидії загрозам. Саме ці кроки здатні забезпечити високий рівень інформаційної безпеки, який буде сприяти стабільності, безпеці та захищеності національних інтересів.
|
|---|
