Емоційне вигорання медичних працівників: моделі, фактори ризику та протективні фактори

• Main Author: Dmytro Assonov
• Format: Article
• Language: English
• Published: Private Publisher "Chaban O.S." 2021-04-01
• Series: Psihosomatična Medicina ta Zagalʹna Praktika
• Subjects: Емоційне вигорання; Медичні працівники
• Online Access: https://www.e-medjournal.com/index.php/psp/article/view/295

Емоційне вигорання (інші назви – професійне вигорання, синдром емоційного вигорання) є серйозною проблемою психічного здоров'я лікарів, медсестер та інших медичних працівників у всьому світі. Позитивна динаміка, що спостерігається між 2014 і 2017 роками, є підставою для оптимізму і вказує на те, що прогрес у цьому можливий і що потрібно докладати більше зусиль для боротьби з вигоранням. Однак, незважаючи на цей прогрес, частота вигорання серед лікарів все ще перевищує частоту у загальній популяції. Таким чином, необхідні подальші дослідження емоційного вигорання та систематизація як факторів ризику, так і факторів захисту. Метою даної оглядової статті є систематизація інформації по емоційному вигоранню для окреслення подальших шляхів розвитку. Нами було проаналізовано літературу по темі, опубліковану протягом останніх 5 років. Для пошуку літератури було використано такі бази даних, як PubMed, APA PsychNet, Google Scholar, Scopus та Web Of Science. Емоційне вигорання медичних працівників пов’язане з низкою факторів ризику, які можна розділити на трудові, соціальні та психологічні. Найбільшу вагу у виникненні синдрому мають робочі фактори. Окрім того, ряд професійних, соціальних та психологічних факторів пов'язані зі зниженням рівня емоційного вигорання, а отже, мають захисні властивості. Основна група захисних факторів від емоційного вигорання – це психологічні фактори, такі як емоційний інтелект, емпатія, оптимізм, внутрішній контроль, певні риси характеру. Незважаючи на багато досліджень на цю тему та останні досягнення психотерапії, наразі ми можемо говорити лише про зменшення поширеності емоційного вигорання до рівня десятилітньої давності. Це свідчить про те, що збільшення поширеності емоційного вигорання у всьому світі було сповільнене, проте для подальшого зменшення поширеності потрібні додаткові дослідження з питань профілактики та нові більш ефективні та доказові психосоціальні методи роботи з емоційним вигоранням.