| Summary: | Актуальність. Одним із актуальних напрямів морфологічного дослідження є вивчення особливостей закладки та розвитку структур шиї у пренатальному періоді онтогенезу людини. Така зацікавленість науковців цією проблемою зумовлена потребами клініцистів. Мета. З’ясувати джерела,хронологічну послідовність закладки та особливості розвитку підпід’язикових структур передньої шийної ділянки в ранньому періоді онтогенезу людини. Методи дослідження. Досліджено 15 препаратів зародків та передплодів людини 13,0-80,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД), які були опрацьовані на базі КМУ «Чернівецьке обласне патологоанатомічне бюро». Нами застосовано комплекс методів морфологічного дослідження: гістологічне дослідження, тривимірне реконструювання серій послідовних гістологічних зрізів та статистичний аналіз. Результати. У зародків 13,0 мм ТКД починає виявлятися презумптивний суцільний м’язовий пласт, який починає процес сепарації на менші за розмірами структури. У передплодів 14,0-20,0 мм ТКД м’язові волокна у підпід’язикових ділянці мають ознаки посмугованості та нервового постачання, а з 9-го тижня розвитку (31,0 мм ТКД) завершують процес сепарації на окремі м’язи. Окрім того, у передплодів 31,0-32,0 мм ТКД чітко виражені хрящі гортані. Третій місяць ВУР передплода можна вважати стадією, коли структури підпід’язикової ділянки за будовою наближаються до дефінитивного стану. Висновки. Підпід’язикові м’язи вперше чітко візуалізуються у 6-ти тижневих зародків людини, який можна вважати першим критичним періодом розвитку. ГКСМ має спільний початок із трапецієподібним м’язом та чітко візуалізується на 8-му тижні ВУР на всьому протязі між точками прикріплень, що можна вважати другим критичним періодом розвитку підпід’язикових м’язів передньої шийної ділянки. Протягом передплодового періоду ВУР більшість органів шиї набуває наближену до дефінітивної анатомо-гістологічну будову, включаючи елементи кровопостачання та іннервації.
|
|---|
