ПРОБЛЕМА РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ НАУКОВИХ І НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ВІДКРИТИХ ЕЛЕКТРОННИХ НАУКОВО-ОСВІТНІХ СИСТЕМ

• Main Author: Svitlana M. Ivanova
• Format: Article
• Language: English
• Published: Institute of Information Technologies and Learning Tools 2018-12-01
• Series: Інформаційні технології і засоби навчання
• Subjects: інформаційно-комунікаційні технології; відкрита наука; відкриті електронні науково-освітні системи; наукові та науково-педагогічні працівники; інформаційно-дослідницька компетентність; інформетрія
• Online Access: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/2693

Стаття присвячена проблемі розвитку інформаційно-дослідницької компетентності наукових і науково-педагогічних працівників з метою сприяння процесу підвищення якості результатів їх робіт, створенню та використанню відкритих електронних систем для підтримки наукової і освітньої теоретико-методологічної та практичної баз. Уточнено поняття інформаційно-дослідницька компетентність наукових та науково-педагогічних працівників, що визначається як здатність здійснювати з використанням ІКТ пошук, збирання, опрацювання, аналіз та представлення наукових даних відповідно до методології наукового дослідження, комунікацію, співробітництво та навчання інших, вміння використовувати сервіси електронних науково-освітніх систем для інформаційно-аналітичної підтримки науково-педагогічних досліджень, моніторингу та оцінювання наукових результатів, продукування нових суспільно-значущих знань з метою впровадження їх у практику освіти та науки. Висвітлено основний зарубіжний досвід щодо впровадження навчальних програм з інформетрії для розвитку інформаційно-дослідницької компетентності наукових та науково-педагогічних працівників. Визначено вплив відкритих електронних науково-освітніх систем на розвиток інформаційно-дослідницької компетентності науково-педагогічних працівників. З’ясовано, що важливим є виокремлення відкритих електронних науково-освітніх систем, що мають особливий вплив на розвитку цієї компетентності для забезпечення відкритої науки. Серед таких систем особливого значення набувають платформи для створення електронних бібліотек, відкритих електронних конференцій, сервіси для управління науковою бібліографією, моніторингу науково-дослідної діяльності наукових та науково-педагогічних працівників та ін. Визначено, що перспективами дослідження щодо розвитку інформаційно-дослідницької компетентності наукових та науково-педагогічних працівників є розробка для цього процесу методики використання відкритих науково-освітніх систем відповідно до принципів відкритої науки.