Основні чинники соціального самопочуття містян (регресійна модель за дефіцитними сферами)
У межах цієї статті використано методику Інтегрального індексу соціального самопочуття (Є. Головаха, Н. Паніна). Емпіричну базу дослідження становлять масиви даних міського моніторингу «Соціальне самопочуття лучан» (Луцьк, 2014–2016), проведеного лабораторією соціологічних досліджень Східноєвропейсь...
Main Author: | |
---|---|
Format: | Article |
Language: | English |
Published: |
Lesya Ukrainka Volyn National University
2018-05-01
|
Series: | Соціологічні студії |
Subjects: | |
Online Access: | https://sociostudios.eenu.edu.ua/index.php/socio/article/view/207 |
id |
doaj-47ae6631a6f947a68e4c56004e716cd8 |
---|---|
record_format |
Article |
spelling |
doaj-47ae6631a6f947a68e4c56004e716cd82021-05-02T10:33:59ZengLesya Ukrainka Volyn National UniversityСоціологічні студії2306-39712521-10562018-05-011(10)586410.29038/2306-3971-2017-01-58-64207Основні чинники соціального самопочуття містян (регресійна модель за дефіцитними сферами)Emiliia Avramuk0Східноєвропейський національний університет імені Лесі УкраїнкиУ межах цієї статті використано методику Інтегрального індексу соціального самопочуття (Є. Головаха, Н. Паніна). Емпіричну базу дослідження становлять масиви даних міського моніторингу «Соціальне самопочуття лучан» (Луцьк, 2014–2016), проведеного лабораторією соціологічних досліджень Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Основні чинники соціального самопочуття лучан подано якісними регресійними моделями за дефіцитними сферами та благами (коефіцієнти детермінації – 52 й 59 % відповідно). За результатами регресійного аналізу найбільш значимою у формуванні соціального самопочуття містян є сфера соціальної безпеки (0,369), далі – соціально-політична сфера (0,307) і найменш значимою – сфера соціальних відносин (0,187). При уточненні регресійної моделі виявлено, що такі соціальні блага, як державний захист від зниження рівня життя, здатні управляти державою керівники, політичні ідеали, які заслуговують на підтримку, є статистично незначущими. Тоді як найбільш значимими вважаються такі соціальні блага, як юридична допомога в захисті своїх прав та інтересів (0,294), справедлива оцінка заслуг людини перед суспільством (0,211), норми й цінності, що об’єднують людей у державі та суспільстві (0,189), захист від злочинності (0,165).https://sociostudios.eenu.edu.ua/index.php/socio/article/view/207регресійний аналізІнтегральний індекс соціального самопочуттясоціальні благакоефіцієнт детермінаціїмісто Луцьк |
collection |
DOAJ |
language |
English |
format |
Article |
sources |
DOAJ |
author |
Emiliia Avramuk |
spellingShingle |
Emiliia Avramuk Основні чинники соціального самопочуття містян (регресійна модель за дефіцитними сферами) Соціологічні студії регресійний аналіз Інтегральний індекс соціального самопочуття соціальні блага коефіцієнт детермінації місто Луцьк |
author_facet |
Emiliia Avramuk |
author_sort |
Emiliia Avramuk |
title |
Основні чинники соціального самопочуття містян (регресійна модель за дефіцитними сферами) |
title_short |
Основні чинники соціального самопочуття містян (регресійна модель за дефіцитними сферами) |
title_full |
Основні чинники соціального самопочуття містян (регресійна модель за дефіцитними сферами) |
title_fullStr |
Основні чинники соціального самопочуття містян (регресійна модель за дефіцитними сферами) |
title_full_unstemmed |
Основні чинники соціального самопочуття містян (регресійна модель за дефіцитними сферами) |
title_sort |
основні чинники соціального самопочуття містян (регресійна модель за дефіцитними сферами) |
publisher |
Lesya Ukrainka Volyn National University |
series |
Соціологічні студії |
issn |
2306-3971 2521-1056 |
publishDate |
2018-05-01 |
description |
У межах цієї статті використано методику Інтегрального індексу соціального самопочуття (Є. Головаха, Н. Паніна). Емпіричну базу дослідження становлять масиви даних міського моніторингу «Соціальне самопочуття лучан» (Луцьк, 2014–2016), проведеного лабораторією соціологічних досліджень Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Основні чинники соціального самопочуття лучан подано якісними регресійними моделями за дефіцитними сферами та благами (коефіцієнти детермінації – 52 й 59 % відповідно). За результатами регресійного аналізу найбільш значимою у формуванні соціального самопочуття містян є сфера соціальної безпеки (0,369), далі – соціально-політична сфера (0,307) і найменш значимою – сфера соціальних відносин (0,187). При уточненні регресійної моделі виявлено, що такі соціальні блага, як державний захист від зниження рівня життя, здатні управляти державою керівники, політичні ідеали, які заслуговують на підтримку, є статистично незначущими. Тоді як найбільш значимими вважаються такі соціальні блага, як юридична допомога в захисті своїх прав та інтересів (0,294), справедлива оцінка заслуг людини перед суспільством (0,211), норми й цінності, що об’єднують людей у державі та суспільстві (0,189), захист від злочинності (0,165). |
topic |
регресійний аналіз Інтегральний індекс соціального самопочуття соціальні блага коефіцієнт детермінації місто Луцьк |
url |
https://sociostudios.eenu.edu.ua/index.php/socio/article/view/207 |
work_keys_str_mv |
AT emiliiaavramuk osnovníčinnikisocíalʹnogosamopočuttâmístânregresíjnamodelʹzadefícitnimisferami |
_version_ |
1721492891702919168 |