Особливості клініко-лабораторних та інструментальних маркерів коморбідної патології органів травної системи у ВІЛ-інфікованих пацієнтів в контексті практики сімейної медицини

• Main Author: Volodymyr Vysotskyi
• Format: Article
• Language: English
• Published: Private Publisher "Chaban O.S." 2020-04-01
• Series: Psihosomatična Medicina ta Zagalʹna Praktika
• Subjects: ВІЛ-інфекція; Травна система; Діагностичні маркери; Сімейна медицина
• Online Access: http://localhost:8000/index.php/psp/article/view/221

Актуальність.  Україна залишається на другому місці серед найбільших за величиною ВІЛ-епідемії країн Східної Європи та Центральної Азії, маючи один із найвищих показників  інфікування населення серед країн європейського регіону. В даний час набувають актуальності питання коморбідності різних патологій, в тому числі ВІЛ-інфекції з захворюваннями травної системи, та підвищення ролі  сімейної медицини у виявленні та лікуванні багатьох із хронічних гастроентерологічних захворювань у ВІЛ-інфікованих пацієнтів в Україні. Мета дослідження: Вивчити особливості клініко-лабораторних та інструментальних маркерів поєднаної патології органів травної системи у ВІЛ-інфікованих пацієнтів в контексті клініко-діагностичного значення для практики сімейної медицини. Матеріал та методи. Обстежено 96 пацієнтів з  ВІЛ-інфекцією, що перебували під наглядом у центрах  ВІЛ/СНІД  різних регіонів України впродовж 2017-2019 років: основну групу (ОС) дослідження склали 54 (56,2%) особи з патологією органів ТС та контрольну групу (КГ)  – 42 (43,8%) особи, що не мали  супутньої патології органів ТС.  Обстеження включали загальноклінічні, біохімічні, серологічні, молекулярно-генетичні дослідження,  УЗД органів черевної порожнини в 2Д-режимі сканування у двох проекціях.  Результати та їх обговорення. В обох групах спостерігались астеновегетативний  та диспепсичний синдроми,  але в ОГ їх прояви виявлялися достовірно частіше (р<0,05), ніж в КГ і були більш вираженими. Серед лабораторних показників у хворих із поєднаною патологією частіше виявлялась анемія та тромбоцитопенія, а частота виявлення лейкопенії зростала із поглибленням імунодефіциту і мала зворотній кореляційний зв'язок із кількістю Т-клітин CD4+. Серед пацієнтів ОГ у порівнянні із хворими КГ частота підвищення активності трансаміназ була вищою, що може бути обумовлене вищою частотою ураження печінки в даній групі хворих. Найвища активність печінкових ферментів визначалась у хворих із поєднаною патологією та вираженим імунодефіцитом. По результатам УЗД у хворих ОГ частіше виявлялись та були більш вираженими гепато- та спленомегалія, ознаки портальної гіпертензії, зміни з боку підшлункової залози. Висновок. У ВІЛ-інфікованих пацієнтів з патологією травної  системи достовірно частіше спостерігались та були більш вираженими прояви астено-вегетативного і диспепсичного синдромів, зміни загальноклінічних, біохімічних та УЗД-показників. Ці маркери коморбідної  патології органів травної системи у ВІЛ-інфікованих пацієнтів доступні для моніторингу та контролю в сучасній практиці закладів первинної медичної допомоги для вчасного виявлення та ефективного лікування патології травної системи у ВІЛ-інфікованих пацієнтів сімейними лікарями.