| Summary: | Йдеться про своєрідне „втілення” образу українського класика в сучасний медіа-текст. Розглядаються зразки сучасної популярної медіа-культури, що трансформують образ Т. Шевченка. Одним із жанрів сучасної масової культури, який активно переформатовує літературний, в т.ч. і шевченківський канон, є реклама. Здебільшого образ Т. Шевченка втілюється у т.зв. соціальній рекламі. Її мета та завдання – через образ Кобзаря проголошувати й употужнювати моральні, етичні, естетичні цінності українського народу. Симптоматично, що чергове уведення образу Т. Шевченка в соціально-політичний контекст відбувається у дні помаранчевого Майдану та у часи Євромайдану, втілюючись у різні форми популярної медіа-культури, актуалізуючи своєрідний діалог із класиком мовою нинішнього реципієнта. Цілий блок сучасних медіа-текстів створюються за законами постмодерністської гри з програмною іронією, пародіюванням, пастишем. Окремим різновидом переказу класичної парадигми мовою медіа постає створення літературних творів „за мотивами” (фанфіків). Розглянуті тут зразки мотивують сучасний рецептивний „портрет” Т. Шевченка, свідчать про специфічний діалог діахронічного читача із класиком, про створення нового міфу, який можна назвати „Наш Шевченко”.
|
|---|
