| Summary: | Проблематика. Визначення складу мікробіоценозу фільтрів знезалізнення та деманганації має на меті розширення уявлення про його властивості та взаємодії між його компонентами, що є актуальним для пошуку нових фільтрувальних завантажень, а також для вибору комбінацій мікробіоценозів та оптимального завантаження фільтрів.
Мета. Метою роботи є дослідження видового складу мікробіоценозу швидких фільтрів знезалізнення і деманганації та встановлення причини виникнення біодеградуючих властивостей мікробіоценозу швидких фільтрів.
Методика реалізації. Дослідження проводили з використанням завантаження фільтрів знезалізнення з пілотної свердловини у смт Хорошів Житомирської області. Вихідна вода характеризувалась підвищеним вмістом заліза (15–25 мг/дм3) і мангану (2,0–2,3 мг/дм3). Для ідентифікації мікроорганізмів здійснювали посіви на живильні середовища.
Результати. На період проведення експерименту на 10, 20 і 25-й дні фільтроциклу в мікробіоценозі близько третини становили залізо- та манганокиснюючі бактерії. При цьому ефективність видалення заліза коливалась у межах 87–97 %. Для мангану ефективність видалення становила від 83 до 89 %. У складі мікробіоценозу було виявлено бактерії р. Pseudomonas. Визначено, що їх наявність впливає на підсилення біодеградуючих властивостей мікробіоценозу за рахунок синергічних взаємодій із залізо- та манганокиснюючими бактеріями.
Висновки. Встановлено, що для ефективного перебігу процесу знезалізнення та деманганації у складі мікробіоценозу мають бути присутніми бактерії р. Pseudomonas. Бактерії р. Pseudomonas надають мікробіоценозу біодеградуючих властивостей за рахунок синергізму.
|
|---|
