Семантична репрезентація властивостей їжі у свідомості осіб з орторексією

• Main Authors: Ольга Лозова, Mарина Фатєєва
• Format: Article
• Language: English
• Published: Pereiaslav-Khmelnytsky Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University 2021-03-01
• Series: Психолінгвістика
• Subjects: семантичний простір, порушення харчової поведінки, інтуїтивне харчування, нервова орторексія, психологічна допомога.
• Online Access: https://psycholing-journal.com/index.php/journal/article/view/1112
• ISSN: 2309-1797; 2415-3397

Мета. У статті представлені результати дослідження, метою якого було визначити семантичний простір до поняття «їжа» серед людей з нервовою орторексією. Термін «орторексія» розглядається як нав'язливе прагнення до «здорового й правильного харчування», яке призводить до значних обмежень у виборі їжі, впливає на різні сфери життя, може призвести до соціальної ізоляції. Методи. У дослідженні використовувались методи вербального семантичного диференціалу та шкали інтуїтивного харчування-2 (Intuitive eating scale-2 в українській адаптації). Основними координатами семантичного простору були статистичні ряди вимірюваних величин, що характеризують взаємодію респондентів з їжею: тактильна привабливість, впорядкованість харчування, оцінка корисності та емоційного змісту їжі. Вибірка охопила 326 випробовуваних у віці від 18 до 68 років (77 чоловіків та 249 жінок). Середній вік становив 30;64 року, стандартне відхилення 11;61. Результати. Семантичний простір сприйняття їжі респондентами з орторексією охарактеризовано переважанням таких критеріїв: перцептивної привабливості, порядку, корисності, емоційної атрибуції). Найменш важливим для осіб з орторексією виявився критерій перцептивної привабливості. Семантика таких властивостей їжі, як «смачність», «якість», «корисність», «краса», «натуральність» і «жирність» прямо корелює з субшкалами «інтуїтивність харчування», «безумовний дозвіл на приймання їжі», «їжа з огляду на фізичний голод, неемоційний», «покладаюся на сигнали голоду та ситості», «гармонія їжі й тіла». Висновки. В результаті аналізу окреслено семантичний простір сприйняття їжі респондентами з орторексією. Гіпотезу про зв’язок між семантикою властивостей їжі та рівнями харчової інтуїції суб’єкта верифіковано повністю.