До проблеми визначення національних форм українського образотворчого мистецтва: дослідження іконопису козацької доби в працях науковців початку XX століття

Мета дослідження. В сучасній вітчизняній науці про мистецтво потребує ґрунтовного науково-теоретичного висвітлення й узагальнення проблема формування системних знань щодо національних форм нашої образотворчості, в тому числі – сакрального живопису як провідного напрямку розвитку українського мистецт...

Full description

Bibliographic Details
Main Author: Iryna Udris
Format: Article
Language:English
Published: KNUKiM Publishing Centre 2018-06-01
Series:Деміург: ідеї, технології, перспективи дизайну
Subjects:
Online Access:http://demiurge.knukim.edu.ua/article/view/146827
Description
Summary:Мета дослідження. В сучасній вітчизняній науці про мистецтво потребує ґрунтовного науково-теоретичного висвітлення й узагальнення проблема формування системних знань щодо національних форм нашої образотворчості, в тому числі – сакрального живопису як провідного напрямку розвитку українського мистецтва на різних етапах його історії та важливої складової формування наукового мистецтвознавства. Статтю присвячено висвітленню процесу становлення концепції еволюції національних форм українського іконопису козацької доби в працях фахівців початку ХХ ст. Методологія дослідження базується на комплексному історико-культурному підході, системному методі, синхроністичному аналізі публікацій одного часового проміжку, структурному аналізі. Означена методологія дозволяє розглянути питання поетапного формування наукових поглядів щодо національних особливостей і напрямку еволюції українського іконопису названого періоду  в контексті розвитку європейського стилю бароко як цілісної концепції. Наукова новизна результатів полягає у виявленні процесу формування об’єктивних уявлень про формально-змістові ознаки, відмінні риси й високий художній рівень пам’яток  українського іконопису окресленої доби на основі аналізу праць  провідних фахівців початку ХХ ст. Висновки. Українська наука про мистецтво початку ХХ ст. досягла беззаперечних успіхів у дослідженні національних форм вітчизняного іконопису ХVІ–ХVІІІ ст. як періоду його найвищого розквіту. Розглянутий матеріал засвідчує високий фаховий рівень формування обґрунтованої наукової концепції національної неповторності українського іконопису як самостійної складової європейського художнього процесу означеної доби.
ISSN:2617-7951
2617-880X