Summary: | Стаття присвячена експериментальній перевірці особистісних особливостей професійної спрямованості педагогічних працівників в умовах післядипломної освіти.
У ході теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури встановлено, що розвиток професійної спрямованості педагогічних працівників в умовах післядипломної освіти відбувається в тісному взаємозв’язку з професійним й особистісним розвитком самої особистості педагога. Завданнями емпіричного дослідження було: здійснити відбір психодіагностичних методик і тестів, які дозволять виокремити особливості професійної спрямованості педагогічних працівників; сформувати репрезентативну вибірку педагогічних працівників; провести діагностування респондентів, здійснити математичну обробку отриманих даних; описати взаємозв’язок особливостей, які впливають на професійну спрямованість у педагогічних працівників та інтерпретувати результати. Дослідно-експериментальна робота передбачала використання виключно адаптованих і стандартизованих методик і тестів. Це сприяло отриманню надійних та валідних результатів, які характеризують особливості професійної спрямованості педагогічних працівників. Доведено й експериментально підтверджено, що до основних особистісних особливостей професійної спрямованості педагогічних працівників в умовах післядипломної освіти слід віднести внутрішню мотивацію, рівень емпатії, рівень самооцінки, рівень соціального самоконтролю. З’ясовано, що у професійній спрямованості педагогічних працівників слід виокремити мотиваційну, емпатичну та оцінювальну складові. Отримані результати емпіричного дослідження свідчать про доцільність організації спеціальної психолого-педагогічної роботи зі слухачами курсів підвищення кваліфікації в умовах післядипломної педагогічної освіти, спрямованої на розвиток професійної спрямованості педагогічних працівників. У перспективі необхідно приділити увагу вивченню організаційно-педагогічних і психолого-педагогічних умов взаємозалежності педагогічної спрямованості та професійного розвитку педагогічного працівника.
|