Проблеми впровадження цифрових технологій («штучного інтелекту») у процесі створення роботизованого сценічного образу
Мета дослідження полягає у визначенні, аналізі та систематизації наявного досвіду використання цифрових технологій, що нині іменуються «штучним інтелектом», у процесі створення видовищ. Відповідно до визначеної мети заплановано розв’язання таких взаємопов’язаних завдань: сформулювати основний понят...
Main Author: | |
---|---|
Format: | Article |
Language: | English |
Published: |
KNUKiM Publishing Centre
2021-06-01
|
Series: | Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво |
Subjects: | |
Online Access: | http://artonscene.knukim.edu.ua/article/view/234237 |
id |
doaj-898b128d66a8498ca3b3a06299fd8d6e |
---|---|
record_format |
Article |
spelling |
doaj-898b128d66a8498ca3b3a06299fd8d6e2021-07-19T10:42:04ZengKNUKiM Publishing CentreВісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво2616-759X2617-12362021-06-014110.31866/2616-759X.4.1.2021.234237Проблеми впровадження цифрових технологій («штучного інтелекту») у процесі створення роботизованого сценічного образуТетяна Совгира0Київський національний університет культури і мистецтв Мета дослідження полягає у визначенні, аналізі та систематизації наявного досвіду використання цифрових технологій, що нині іменуються «штучним інтелектом», у процесі створення видовищ. Відповідно до визначеної мети заплановано розв’язання таких взаємопов’язаних завдань: сформулювати основний понятійно-категоріальний апарат із цієї тематики; визначити функціональну складову діяльності механізованих організмів (роботів) щодо їх можливого застосування у видовищних заходах; простежити й узагальнити досвід використання цифрових технологій, зокрема «штучного інтелекту», у процесі створення роботизованого сценічного образу. Методологія дослідження базується на комплексному підході та спирається на поєднання кількох методів: аналітичного – під час розгляду історичної, філософської, культурологічної та мистецтвознавчої літератури з предмета дослідження; теоретично-концептуального методу – під час аналізу понятійно-термінологічної системи дослідження та виявлення особливостей упровадження технології «штучного інтелекту» в процесі створення видовищних форм; порівняльно-типологічного – для порівняння специфіки функціонування механізованих «акторів» з акторською майстерністю людей-акторів. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше розглянуто специфіку використання цифрових технологій, зокрема штучного інтелекту, у процесі створення сценічного видовища. Висновки. Виявлено, що автономія роботизованих механізмів можлива, адже новітні моделі роботів здатні сканувати простір, осіб навколо себе та за певним алгоритмом реагувати в потрібний момент. Ці можливості наближують андроїда до реального актора в сценічному просторі. Імпровізація як характерна особливість акторської майстерності буде являти собою прояв автономності дій і «реакцій» роботів. Роботизований механізм у сценічному просторі є експериментально- дослідницькою платформою. Проєкти спрямовані на вивчення можливостей функціонування роботизованої техніки в умовах сценічного простору, специфіки взаємодії людської та механізованої діяльності, а заразом – дослідження питань соціальної футурології. Робот вповні може функціонувати як унікальний технічний інваріант актора-виконавця в сценічній постановці чи артінсталяції. http://artonscene.knukim.edu.ua/article/view/234237цифрова технологіятеатрштучний інтелектроботактор |
collection |
DOAJ |
language |
English |
format |
Article |
sources |
DOAJ |
author |
Тетяна Совгира |
spellingShingle |
Тетяна Совгира Проблеми впровадження цифрових технологій («штучного інтелекту») у процесі створення роботизованого сценічного образу Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво цифрова технологія театр штучний інтелект робот актор |
author_facet |
Тетяна Совгира |
author_sort |
Тетяна Совгира |
title |
Проблеми впровадження цифрових технологій («штучного інтелекту») у процесі створення роботизованого сценічного образу |
title_short |
Проблеми впровадження цифрових технологій («штучного інтелекту») у процесі створення роботизованого сценічного образу |
title_full |
Проблеми впровадження цифрових технологій («штучного інтелекту») у процесі створення роботизованого сценічного образу |
title_fullStr |
Проблеми впровадження цифрових технологій («штучного інтелекту») у процесі створення роботизованого сценічного образу |
title_full_unstemmed |
Проблеми впровадження цифрових технологій («штучного інтелекту») у процесі створення роботизованого сценічного образу |
title_sort |
проблеми впровадження цифрових технологій («штучного інтелекту») у процесі створення роботизованого сценічного образу |
publisher |
KNUKiM Publishing Centre |
series |
Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво |
issn |
2616-759X 2617-1236 |
publishDate |
2021-06-01 |
description |
Мета дослідження полягає у визначенні, аналізі та систематизації наявного досвіду використання цифрових технологій, що нині іменуються «штучним інтелектом», у процесі створення видовищ. Відповідно до визначеної мети заплановано розв’язання таких взаємопов’язаних завдань: сформулювати основний понятійно-категоріальний апарат із цієї тематики; визначити функціональну складову діяльності механізованих організмів (роботів) щодо їх можливого застосування у видовищних заходах; простежити й узагальнити досвід використання цифрових технологій, зокрема «штучного інтелекту», у процесі створення роботизованого сценічного образу. Методологія дослідження базується на комплексному підході та спирається на поєднання кількох методів: аналітичного – під час розгляду історичної, філософської, культурологічної та мистецтвознавчої літератури з предмета дослідження; теоретично-концептуального методу – під час аналізу понятійно-термінологічної системи дослідження та виявлення особливостей упровадження технології «штучного інтелекту» в процесі створення видовищних форм; порівняльно-типологічного – для порівняння специфіки функціонування механізованих «акторів» з акторською майстерністю людей-акторів. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше розглянуто специфіку використання цифрових технологій, зокрема штучного інтелекту, у процесі створення сценічного видовища. Висновки. Виявлено, що автономія роботизованих механізмів можлива, адже новітні моделі роботів здатні сканувати простір, осіб навколо себе та за певним алгоритмом реагувати в потрібний момент. Ці можливості наближують андроїда до реального актора в сценічному просторі. Імпровізація як характерна особливість акторської майстерності буде являти собою прояв автономності дій і «реакцій» роботів. Роботизований механізм у сценічному просторі є експериментально- дослідницькою платформою. Проєкти спрямовані на вивчення можливостей функціонування роботизованої техніки в умовах сценічного простору, специфіки взаємодії людської та механізованої діяльності, а заразом – дослідження питань соціальної футурології. Робот вповні може функціонувати як унікальний технічний інваріант актора-виконавця в сценічній постановці чи артінсталяції.
|
topic |
цифрова технологія театр штучний інтелект робот актор |
url |
http://artonscene.knukim.edu.ua/article/view/234237 |
work_keys_str_mv |
AT tetânasovgira problemivprovadžennâcifrovihtehnologíjštučnogoíntelektuuprocesístvorennârobotizovanogosceníčnogoobrazu |
_version_ |
1721295114953818112 |