| Summary: | У статті розглянуто важливі питання, пов’язані з напрямами формування моделі розвитку людського капіталу України, адже країна потребує переорієнтації політики в бік розробки інноваційного механізму самозростання, саморозвитку. Розкрито ряд базових положень або принципів (ціннісних орієнтирів), на основі яких слід формувати модель розвитку людського капіталу України, охарактеризовано прояви мультиплікативності людського капіталу.
Окреслено коло проблем людини на світовому, державному, регіональному, муніципальному макрорівнях, а також мікрорівні і мінірівні, зосереджуючи увагу на людській енергії, знаннях, пошуку грошових ресурсів, вільного часу та ін., що має кінцевий вплив на якість людського капіталу. Обґрунтовано, що наша країна повинна спиратися на концепцію включеного, а не виняткового (ексклюзивного) розвитку людського капіталу.
Запропоновано комплексну модель соціально-економічного механізму розвитку людського капіталу України, яка має ґрунтуватися на реалізації її на різних рівнях (макро-, мезо-, мікро-, міні-), кожен з яких включає конкретні заходи і зони прийняття рішень.
|
|---|
