ПРИРОДНЄ ТА ШТУЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ ЯК ХУДОЖНЬО-ОБРАЗНИЙ ЗАСІБ В ІНТЕР’ЄРАХ ДИТЯЧИХ ЛІКАРЕНЬ

• Main Author: Roman Bozhenko
• Format: Article
• Language: English
• Published: Kyiv National University of Culture and Arts 2017-06-01
• Series: Культура і мистецтво у сучасному світі
• Subjects: світлодизайн; психо-дизайн; простір; штучне освітлення; естетика; психологічний комфорт; дизайн дитячої лікарні
• Online Access: http://culture-art-knukim.pp.ua/article/view/155688

Наукова проблема. Прийоми освітлення інтер’єрів дитячих лікарень потребують детального вивчення. У дослідженнях А. Ю. Дунаєвського, на основі яких було написано книгу «Архітектура лікувальних закладів» – 1940 р., розглянуто освітлення лікарень як функціональну складову будівлі. У роботах В. К. Степанова «Спеціалізовані учбово-лікувальні центри» (1978 р.) та Г. Гоциридзе «Сучасні закордонні лікарні» (1970 р.) описано технічні прийоми забезпечення лікарень природним та штучним освітленням. У праці «Основи дизайну інтер’єру» – О. П. Олійник, В. Г. Чернявський, Л. Р. Гнатюк (2008 р.), описано природнє освітлення як засіб формування внутрішнього простору. У жодній з наукових робіт не розглянуто освітлення як складову мистецтва у внутрішньому просторі дитячих лікарень, але результати цих досліджень можна використовувати для вирішення цієї проблеми. Мета роботи. У дослідженні освітлення інтер’єрів дитячих лікарень визначається не як технічна складова, а як інструмент мистецтва. Методологія дослідження полягає в порівнянні різноманітних систем, видів та способів освітлення інтер’єру та їхньої класифікації й виявлення найбільш придатних для дитячих лікарень. Також проводиться аналогія між різними типами освітлення для досягнення однієї мети – надання художньої цінності внутрішньому простору лікувальних закладів. Наукова новизна роботи полягає в тому, щоб на прикладі проаналізованих варіацій освітлення визначити взаємодію світла з іншими художніми прийомами. Розкрити природнє та штучне освітлення як інструмент дизайну, який сприяє одужанню дитини. Висновки. Саме освітлення формує в дитини сприйняття зорових образів. Світло викликає також загальне враження від об’єкта дизайну. Світло розділяє, зонує, формує, організовує простір, робить його немонотонним, осмисленим, цікавим, що є надважливим фактором у сприянні оздоровлення та одужання дитини. Комплексний інженерний підхід без урахування різноманітних функцій світла в інтер’єрі й впливу його на дитину недостатній. Потрібно думати, насамперед, про естетичну складову та складову комфорту. Світло – це також матеріал, до якого неможливо торкнутися руками, але він доповнює й завершує внутрішній простір. Світло – це одна з найважливіших складових проектування. На сьогоднішній день, різноманіття джерел штучного світла має бути поштовхом для архітекторів у створенні комфортного середовища для дітей, які хворіють і вимушено знаходяться не вдома.