Образ запорожця Кирила Тура у викресленому фрагменті роману П. Куліша «Чорна рада»

Предметом дослідження є редакції та варіанти тексту роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада: Хроніка 1663 року». Мета його — проаналізувати фрагмент первісної редакції (1846), який не увійшов до остаточного тексту (1857) і цікавий тим, що містить деякий матеріал для характеристики образу запорожця....

Full description

Bibliographic Details
Main Author: Oles Fedoruk
Format: Article
Language:deu
Published: Borys Grinchenko Kyiv University 2020-12-01
Series:Синопсис: текст, контекст, медіа
Subjects:
Online Access:https://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/420
Description
Summary:Предметом дослідження є редакції та варіанти тексту роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада: Хроніка 1663 року». Мета його — проаналізувати фрагмент первісної редакції (1846), який не увійшов до остаточного тексту (1857) і цікавий тим, що містить деякий матеріал для характеристики образу запорожця. Аналіз цього уривка в інтерпретаційній і текстологічній площинах дає змогу краще зрозуміти творчий метод Куліша як автора «Чорної ради». Методологію статті формує поєднання джерелознавчих і порівняльного методів, що сприяє вирішенню порушених текстологічних проблем. Зокрема, зіставлення різних редакцій виявляє ефект «замиленого ока» при читанні остаточного тексту: пропущене місце корелюється із ближнім контекстом, і при уважному читанні роману можна було б зауважити можливий пропуск, адже його наявність дещо порушує логіку викладу. У результаті дослідження виявлено, що російськомовний відповідник фрагмента міститься в журнальній публікації «Киевские богомольцы в XVII столетии» (1846). Текст являє собою діалог між гетьманом Якимом Сомком, запорожцем Кирилом Туром, полковником-священником Іваном Шрамом і його товаришем Матвієм Череванем. Потверджено тезу В. Петрова про те, що письменник «будує свій роман широкими концентричними замкненими мотивними колами», вживаючи методу спростувань і протиставлень. У текстологічному плані відсутність фрагмента в остаточній редакції виявляє ефект «замиленого ока» при її прочитанні. Репліка Череваня (тільки на Січі вміють «жить по-людськи») у відповідь на твердження Тура (що запорожці п’ють горілку великими коряками) і реакція Тура на Сомкові слова, на які він не зважає, в остаточному тексті є менш мотивовані, ніж у первісній редакції. Також встановлено джерело Турового висловлювання, що на Січі козаки здобич розділяли на три частини, віддаючи її на церкву, військові потреби і прогулюючи. Автор вжив алюзію на думу про Самійла Кішку. Аналізований фрагмент первісної редакції публікується вперше, що визначає новизну дослідження. Аналіз образу Кирила Тура в наведеному уривку є перспективним з огляду на майбутнє комплексне дослідження теми, яке стане можливим після видання всіх чорнових текстів обох різномовних версій роману в Повному зібранні творів Куліша.
ISSN:2311-259X