Образ запорожця Кирила Тура у викресленому фрагменті роману П. Куліша «Чорна рада»
Предметом дослідження є редакції та варіанти тексту роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада: Хроніка 1663 року». Мета його — проаналізувати фрагмент первісної редакції (1846), який не увійшов до остаточного тексту (1857) і цікавий тим, що містить деякий матеріал для характеристики образу запорожця....
Main Author: | |
---|---|
Format: | Article |
Language: | deu |
Published: |
Borys Grinchenko Kyiv University
2020-12-01
|
Series: | Синопсис: текст, контекст, медіа |
Subjects: | |
Online Access: | https://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/420 |
id |
doaj-a9a70eefa35e435aa5724799b1bb2710 |
---|---|
record_format |
Article |
spelling |
doaj-a9a70eefa35e435aa5724799b1bb27102021-02-02T16:02:54ZdeuBorys Grinchenko Kyiv UniversityСинопсис: текст, контекст, медіа2311-259X2020-12-01264Образ запорожця Кирила Тура у викресленому фрагменті роману П. Куліша «Чорна рада»Oles Fedoruk0Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Предметом дослідження є редакції та варіанти тексту роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада: Хроніка 1663 року». Мета його — проаналізувати фрагмент первісної редакції (1846), який не увійшов до остаточного тексту (1857) і цікавий тим, що містить деякий матеріал для характеристики образу запорожця. Аналіз цього уривка в інтерпретаційній і текстологічній площинах дає змогу краще зрозуміти творчий метод Куліша як автора «Чорної ради». Методологію статті формує поєднання джерелознавчих і порівняльного методів, що сприяє вирішенню порушених текстологічних проблем. Зокрема, зіставлення різних редакцій виявляє ефект «замиленого ока» при читанні остаточного тексту: пропущене місце корелюється із ближнім контекстом, і при уважному читанні роману можна було б зауважити можливий пропуск, адже його наявність дещо порушує логіку викладу. У результаті дослідження виявлено, що російськомовний відповідник фрагмента міститься в журнальній публікації «Киевские богомольцы в XVII столетии» (1846). Текст являє собою діалог між гетьманом Якимом Сомком, запорожцем Кирилом Туром, полковником-священником Іваном Шрамом і його товаришем Матвієм Череванем. Потверджено тезу В. Петрова про те, що письменник «будує свій роман широкими концентричними замкненими мотивними колами», вживаючи методу спростувань і протиставлень. У текстологічному плані відсутність фрагмента в остаточній редакції виявляє ефект «замиленого ока» при її прочитанні. Репліка Череваня (тільки на Січі вміють «жить по-людськи») у відповідь на твердження Тура (що запорожці п’ють горілку великими коряками) і реакція Тура на Сомкові слова, на які він не зважає, в остаточному тексті є менш мотивовані, ніж у первісній редакції. Також встановлено джерело Турового висловлювання, що на Січі козаки здобич розділяли на три частини, віддаючи її на церкву, військові потреби і прогулюючи. Автор вжив алюзію на думу про Самійла Кішку. Аналізований фрагмент первісної редакції публікується вперше, що визначає новизну дослідження. Аналіз образу Кирила Тура в наведеному уривку є перспективним з огляду на майбутнє комплексне дослідження теми, яке стане можливим після видання всіх чорнових текстів обох різномовних версій роману в Повному зібранні творів Куліша. https://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/420первісний текстостаточний тексттворчий метод Пантелеймона КулішаВіктор Петров |
collection |
DOAJ |
language |
deu |
format |
Article |
sources |
DOAJ |
author |
Oles Fedoruk |
spellingShingle |
Oles Fedoruk Образ запорожця Кирила Тура у викресленому фрагменті роману П. Куліша «Чорна рада» Синопсис: текст, контекст, медіа первісний текст остаточний текст творчий метод Пантелеймона Куліша Віктор Петров |
author_facet |
Oles Fedoruk |
author_sort |
Oles Fedoruk |
title |
Образ запорожця Кирила Тура у викресленому фрагменті роману П. Куліша «Чорна рада» |
title_short |
Образ запорожця Кирила Тура у викресленому фрагменті роману П. Куліша «Чорна рада» |
title_full |
Образ запорожця Кирила Тура у викресленому фрагменті роману П. Куліша «Чорна рада» |
title_fullStr |
Образ запорожця Кирила Тура у викресленому фрагменті роману П. Куліша «Чорна рада» |
title_full_unstemmed |
Образ запорожця Кирила Тура у викресленому фрагменті роману П. Куліша «Чорна рада» |
title_sort |
образ запорожця кирила тура у викресленому фрагменті роману п. куліша «чорна рада» |
publisher |
Borys Grinchenko Kyiv University |
series |
Синопсис: текст, контекст, медіа |
issn |
2311-259X |
publishDate |
2020-12-01 |
description |
Предметом дослідження є редакції та варіанти тексту роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада: Хроніка 1663 року». Мета його — проаналізувати фрагмент первісної редакції (1846), який не увійшов до остаточного тексту (1857) і цікавий тим, що містить деякий матеріал для характеристики образу запорожця. Аналіз цього уривка в інтерпретаційній і текстологічній площинах дає змогу краще зрозуміти творчий метод Куліша як автора «Чорної ради». Методологію статті формує поєднання джерелознавчих і порівняльного методів, що сприяє вирішенню порушених текстологічних проблем. Зокрема, зіставлення різних редакцій виявляє ефект «замиленого ока» при читанні остаточного тексту: пропущене місце корелюється із ближнім контекстом, і при уважному читанні роману можна було б зауважити можливий пропуск, адже його наявність дещо порушує логіку викладу. У результаті дослідження виявлено, що російськомовний відповідник фрагмента міститься в журнальній публікації «Киевские богомольцы в XVII столетии» (1846). Текст являє собою діалог між гетьманом Якимом Сомком, запорожцем Кирилом Туром, полковником-священником Іваном Шрамом і його товаришем Матвієм Череванем. Потверджено тезу В. Петрова про те, що письменник «будує свій роман широкими концентричними замкненими мотивними колами», вживаючи методу спростувань і протиставлень. У текстологічному плані відсутність фрагмента в остаточній редакції виявляє ефект «замиленого ока» при її прочитанні. Репліка Череваня (тільки на Січі вміють «жить по-людськи») у відповідь на твердження Тура (що запорожці п’ють горілку великими коряками) і реакція Тура на Сомкові слова, на які він не зважає, в остаточному тексті є менш мотивовані, ніж у первісній редакції. Також встановлено джерело Турового висловлювання, що на Січі козаки здобич розділяли на три частини, віддаючи її на церкву, військові потреби і прогулюючи. Автор вжив алюзію на думу про Самійла Кішку. Аналізований фрагмент первісної редакції публікується вперше, що визначає новизну дослідження. Аналіз образу Кирила Тура в наведеному уривку є перспективним з огляду на майбутнє комплексне дослідження теми, яке стане можливим після видання всіх чорнових текстів обох різномовних версій роману в Повному зібранні творів Куліша.
|
topic |
первісний текст остаточний текст творчий метод Пантелеймона Куліша Віктор Петров |
url |
https://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/420 |
work_keys_str_mv |
AT olesfedoruk obrazzaporožcâkirilaturauvikreslenomufragmentíromanupkulíšačornarada |
_version_ |
1724293212435120128 |