Антіохійська школа та її педагогічні метафори

У статті розглянуто основні педагогічні метафори, які побутували в Антіохійській школі патристики. Дослідження засноване, насамперед, на матеріалі гомілій свт. Іона Золотоуста De inani gloria, Adversus oppugnatores vitae monasticae, In Matthaeum, Ad populum Antiochenum, а також на окремих творах Фео...

Full description

Bibliographic Details
Main Author: Daria Morozova
Format: Article
Language:English
Published: NAS of Ukraine, H.Skovoroda Institute of Philosophy 2020-08-01
Series:Мультиверсум: Философский альманах
Subjects:
Online Access:http://multiversum.com.ua/index.php/journal/article/view/376
id doaj-af3ea3e25bf448b5a9b7c0ecd25d1c36
record_format Article
spelling doaj-af3ea3e25bf448b5a9b7c0ecd25d1c362021-07-27T23:06:12ZengNAS of Ukraine, H.Skovoroda Institute of PhilosophyМультиверсум: Философский альманах2078-81422020-08-011218820110.35423/2078-8142.2020.1.2.12376Антіохійська школа та її педагогічні метафориDaria Morozova0Національний педагогічний університет імені М. П. ДрагомановаУ статті розглянуто основні педагогічні метафори, які побутували в Антіохійській школі патристики. Дослідження засноване, насамперед, на матеріалі гомілій свт. Іона Золотоуста De inani gloria, Adversus oppugnatores vitae monasticae, In Matthaeum, Ad populum Antiochenum, а також на окремих творах Феодорита Кирського і Северіана Габальського. Ці твори проаналізовано крізь призму теорії метафори П. Рікера, докладені Н. Райтом та Р. Хейзом до вивчення життєсвіту релігійних громад. Такий аналіз допоміг виявити у творах Золотоуста та інших антіохійців співіснування двох основних педагогічних метафор різного походження. Метафора чистого аркушу, що походить з трактату Аристотеля De anima, розглядає процес освіти в категоріях активного формування педагогом ментальності вихованця. У Золотоуста ця метафора набуває вигляду складного палімпсесту, де первинний текст постійно записується новими шарами, редагується і відновлюється знову. До цього процесу взаємного навчання і редагування свт. Іоан закликає усіх своїх слухачів. Натомість метафора фортеці, укорінена в Павловій антропології і в Платоновій теорії анамнезису, імплікуючи значно більшу самодостатність особистості, застерігає від надмірного педагогічного конструктивізму. Ця парадигма представляє людський ум (νους) як храм або  місто, збудоване за Божим задумом, що розвивається за законами, закладеними Творцем. Завдання педагога в такому сценарії – радше оберігати тонкий і складний внутрішній світ дитини від примітивної логіки оточення, щоб не перешкоджати її природному розвитку за Божим задумом. У Золотоуста, Феодорита та інших антіохійців співіснують обидві метафори, але метафора чистого аркушу – переосмисленого як палімпсест – докладається радше до просвіти дорослих християн, тоді як метафора фортеці застосовується стосовно виховання дітей.http://multiversum.com.ua/index.php/journal/article/view/376антіохійська школа, іоан золотоуст, педагогіка, метафори
collection DOAJ
language English
format Article
sources DOAJ
author Daria Morozova
spellingShingle Daria Morozova
Антіохійська школа та її педагогічні метафори
Мультиверсум: Философский альманах
антіохійська школа, іоан золотоуст, педагогіка, метафори
author_facet Daria Morozova
author_sort Daria Morozova
title Антіохійська школа та її педагогічні метафори
title_short Антіохійська школа та її педагогічні метафори
title_full Антіохійська школа та її педагогічні метафори
title_fullStr Антіохійська школа та її педагогічні метафори
title_full_unstemmed Антіохійська школа та її педагогічні метафори
title_sort антіохійська школа та її педагогічні метафори
publisher NAS of Ukraine, H.Skovoroda Institute of Philosophy
series Мультиверсум: Философский альманах
issn 2078-8142
publishDate 2020-08-01
description У статті розглянуто основні педагогічні метафори, які побутували в Антіохійській школі патристики. Дослідження засноване, насамперед, на матеріалі гомілій свт. Іона Золотоуста De inani gloria, Adversus oppugnatores vitae monasticae, In Matthaeum, Ad populum Antiochenum, а також на окремих творах Феодорита Кирського і Северіана Габальського. Ці твори проаналізовано крізь призму теорії метафори П. Рікера, докладені Н. Райтом та Р. Хейзом до вивчення життєсвіту релігійних громад. Такий аналіз допоміг виявити у творах Золотоуста та інших антіохійців співіснування двох основних педагогічних метафор різного походження. Метафора чистого аркушу, що походить з трактату Аристотеля De anima, розглядає процес освіти в категоріях активного формування педагогом ментальності вихованця. У Золотоуста ця метафора набуває вигляду складного палімпсесту, де первинний текст постійно записується новими шарами, редагується і відновлюється знову. До цього процесу взаємного навчання і редагування свт. Іоан закликає усіх своїх слухачів. Натомість метафора фортеці, укорінена в Павловій антропології і в Платоновій теорії анамнезису, імплікуючи значно більшу самодостатність особистості, застерігає від надмірного педагогічного конструктивізму. Ця парадигма представляє людський ум (νους) як храм або  місто, збудоване за Божим задумом, що розвивається за законами, закладеними Творцем. Завдання педагога в такому сценарії – радше оберігати тонкий і складний внутрішній світ дитини від примітивної логіки оточення, щоб не перешкоджати її природному розвитку за Божим задумом. У Золотоуста, Феодорита та інших антіохійців співіснують обидві метафори, але метафора чистого аркушу – переосмисленого як палімпсест – докладається радше до просвіти дорослих християн, тоді як метафора фортеці застосовується стосовно виховання дітей.
topic антіохійська школа, іоан золотоуст, педагогіка, метафори
url http://multiversum.com.ua/index.php/journal/article/view/376
work_keys_str_mv AT dariamorozova antíohíjsʹkaškolataíípedagogíčnímetafori
_version_ 1721279298032107520