Вивчення складу кріопротектору та технологічного режиму при ліофілізації ліпосом із оксаліплатином.

• Main Authors: Alexander Stadnychenko, Yuriy Krasnopolskiy, Tatyana Yarnykh
• Format: Article
• Language: English
• Published: PC Technology Center 2017-12-01
• Series: ScienceRise: Pharmaceutical Science
• Subjects: Оксаліплатин; ліпосоми; екструзія під високим тиском; кріопротектор; ліофільна сушка
• Online Access: http://journals.uran.ua/sr_pharm/article/view/118352
• ISSN: 2519-4844; 2519-4852

Ліофілізація є одним із найбільш перспективних та технологічних методів для зберігання структури нанобіотехнологічних продуктів. Ліпосоми із оксаліплатином були отримані, і був проведений скрінінговий експеримент для дослідження оптимального кріопротектору. Ціль. Отримання ліпосом із оксаліплатином, визначення типу кріопротектору, та його концентрації, дослідження параметрів ліофілізації для отримання продукта із максимальною інкапсуляцією оксаліплатина, із збереженням розміру ліпосом у нанодіапазоні, та оптимальним вмістом води у ліофілізаті. Методи: Ліофілізація була проведена на ліофільній сушці Qurco (КНР). Ліпосомальна форма оксаліплатину була отримана методом «пасивної» інкапсуляції у комбінації із методом іонної сорбції. Результати: Лактоза, цукроза, мальтоза та трегалоза дигідрат були дослідженні у якості кріопротектантів. При цьому, трегалоза дигідрат виявився найбільш перспективним. Його оптимальною концінтрацією біло визнано 8 % масових. Програма ліпосомальної сушки була оптимізована. Первинна сушка тривалістю 1740 хвилин була визнана недостатньою. Після цього програму відкоректували на 300 хв у сторону збільшення, до тривалості 2040 хв. Значення втрати інкапсуляції склало 8 %, з 65 % перед сушкою, до 57 % після сушки. Що є високим показником, який свідчить про ефективність кріопротектанту та раціональну програму сушки. Розмір ліпосом після сушки склав 112 нм, остаточний вміст вологи, виміряний за методо К.Фішера склав 2,3 %, що є у межах цільового діапазону. Висновки: Технологія для отримання ліпосомального оксаліплатину була запропонована. Поруч з цим був проведений скрінінговий експеримент по дослідженню оптимального кріопротектору. Найбільш перспективним було показано трегалозу дигідрат у якості кріопротектору. Було вивчено вплив різного вмісту трегалози дигідрату на ступень інкапсуляції. Було показано, що оптимальним є вміст 8 % за массою. Було розроблено технологічні параметри процесу ліофілізації ліпосом із оксаліплатином: час сушки та температуру ліофілізації. Втрата ступеню інкапсуляції оксаліплатину у ліпосоми не перевищувала 8 %, із вмістом остаточної вологи 2,3 %. Розмір ліпосом після процесу залишався у нанодиапазоні та складав 112 нм