Промисловість України: характеристика, тенденції та проблеми розвитку

• Main Author: Oleg Moroz
• Format: Article
• Language: English
• Published: Zaporizhzhia National University 2019-03-01
• Series: Менеджмент та підприємництво: тренди розвитку
• Subjects: промисловість; економіка; ринок; конкуренція; розвиток
• Online Access: https://management-journal.org.ua/index.php/journal/article/view/96/81

У зв'язку з новими трансформаційними процесами, що відбуваються в суспільно-політичному житті України, стан і тенденції розвитку промислового сектора економіки країни, що забезпечує не тільки її стійкий та поступальний розвиток, але також і належне місце країни в міжнародному поділі праці, набувають одне з першочергових значень для досягнення стратегічних цілей розвитку України в цілому, а їх дослідження має важливе і актуальне значення. Метою статті є характеристика існуючого стану промисловості України, висвітлення тенденцій та проблем її розвитку та розробка пропозицій щодо можливих напрямків нівелювання негативного впливу зазначених проблем на економіку. У роботі представлена характеристика існуючої функціонально-галузевої структури промисловості України та її міжгалузевих промислово-виробничих комплексів. У статті висвітлено як особливості і проблемні аспекти сучасного розвитку промислового сектора економіки України, так і наявність певних конкурентних переваг вітчизняної промисловості. Запропоновано шляхи щодо подальшого дослідження проблеми і розробки концепції (програми) розвитку промисловості в інтересах економіки країни та суспільства в цілому. Дана концепція (програма) передбачає створення необхідних умов для зацікавленості переважної більшості власників промислових груп впливу в її реалізації, а також і їх відповідальності за взяття та виконання певних, запропонованих з боку держави (зокрема, наприклад, серед запропонованих в статті) зобов'язань. В якості основи для розробки зазначеної концепції (програми) запропоновано як проведення всебічних досліджень кращих практик функціонування промисловості, так і зважене визначення основних принципів відбору країн-орієнтирів для дослідження їх практичного досвіду «неоіндустріалізації», з урахуванням національних інституційних особливостей і наявних обмежень, а також існуючих проблем і конкурентних переваг промислових підприємств України.