| Summary: | Актуальність даної розвідки зумовлена висвітленням сучасного тлумачення поняття не/канонічної літератури на матеріалі п’єс М. Норман «Пральня» (1978) та М. Едсон «W;t» (1995). Мета статті полягає в ідентифікації проблемно-семантичних аспектів вікової динаміки старіння в американській жіночій драматургії з точки зору канонічного розмаїття. В п’єсі М. Норман виявлені: деструктивна стратегія старіння літнього персонажа, приналежність до інтровертованого типу похилого віку, уособлення модифікованого архетипу мудрої старої. У драмі М. Едсон визначені: конструктивна стратегія старіння персонажа похилого віку, приналежність до екстравертованого типу літнього віку, уособлення класичного архетипу мудрої старої. Спільним знаменником обох творів є наявність таких геронтологічних маркерів, як спогади, характерні для концепції «перегляду життя» та міжгенераційні стосунки.
|
|---|
