Стан когнітивних функцій в перший тиждень після операції з використанням загальної анастезії

Актуальність. Поняття «післяопераційна когнітивна дисфункція» - це когнітивний розлад, який розвивається в ранньому і зберігається в пізньому післяопераційному періоді. Клінічно даний стан проявляється у вигляді порушень пам'яті, порушення концентрації уваги і порушення інших вищих функцій кор...

Full description

Bibliographic Details
Main Authors: Svitlana Dubivska, Yurii Hryhorov
Format: Article
Language:English
Published: Private Publisher "Chaban O.S." 2019-12-01
Series:Psihosomatična Medicina ta Zagalʹna Praktika
Subjects:
Online Access:http://localhost:8000/index.php/psp/article/view/197
Description
Summary:Актуальність. Поняття «післяопераційна когнітивна дисфункція» - це когнітивний розлад, який розвивається в ранньому і зберігається в пізньому післяопераційному періоді. Клінічно даний стан проявляється у вигляді порушень пам'яті, порушення концентрації уваги і порушення інших вищих функцій кори головного мозку. При клінічних дослідженнях встановлено, що при використанні загальної анестезії, спостерігаються зміни перфузії головного мозку, внутрішньочерепної гіпертензії, інші порушення з боку головного мозку, як наслідок використання препаратів для анестезії. Такі дії можуть обумовлювати в подальшому виникнення різних і різного ступеня порушень вищої мозкової функції. Так, в ранньому післяопераційному періоді когнітивна дисфункція визначається приблизно в 30% хірургічних втручань, виконаних за допомогою загальної анестезії, і продовжує спостерігатися протягом трьох місяців у 10% пацієнтів. Мета. Метою даного дослідження є вивчення динаміки змін когнітивної функції протягом першого тижня у пацієнтів після операції з використанням загальної анестезії. Методи дослідження. Стандартні клінічні і лабораторні. Дослідження когнітивної сфери: шкала ММSE, тест малювання годин, тест «10 слів», батарея тестів на лобову дисфункцію, метод Шульте. Висновки. За результатами динаміки зміни тесту за шкалою MMSE, у пацієнтів середнього віку спостерігалася динаміка погіршення стану когнітивної функції в меншій мірі, ніж у пацієнтів молодого віку, що, можливо пов'язано з віковими особливостями пластичності когнітивної функції. У пацієнтів середнього віку, за результатами шкали FAB, в даний період дослідження було на одному рівні з показниками у пацієнтів молодого віку, що, можливо пов'язано з віковими особливостями пластичності когнітивної функції. За тестом малювання годин, суттєвої різниці швидкості відновлення не було, воно було поступовим, але повного відновлення не спостерігалося. За тестом запам'ятовування 10 слів і показниками проби Шульте відновлення було поступовим, з повним відновленням показника на рівень до операції.    
ISSN:2519-8572