Summary: | Морські факторії у Північно-Західному Причорномор’ї XV-XVIII ст. (до 1794 р.) існували лише у двох місцях: у Качубійові (сучасна Одеська затока) та поблизу Білгорода у Царгородського гирла Дністровського лиману. Морська пристань Білгорода існувала лише у першій чверті XV ст. Швидше за все, вона була пов’язана з морською рейдовою стоянкою кораблів. В османський період про неї згадок немає. І.В. Сапожников називає цю середньовічну пристань «середньовічним морським портом Четате-Альбе» та пов’язує з османської фортецею Богаз-конман, а також з турецьким редутом 1760-х рр., що була споруджена у цього гирла. Критика цієї версії заснована на тому, що фортеці Богаз-конман Челебі не згадував. Такої назви немає у його творі. Причина – суттєві помилки радянського видання його «Книги подорожей». Останнє повноцінне наукове видання Сейхат-наме турецькою мовою дозволяє бачити, що турецький Аккерман мав ще одну назву, грецьку – Піргаз Конман.
|