Порты Северо-Западного Причерноморья в XV-XVIII вв.
Морські факторії у Північно-Західному Причорномор’ї XV-XVIII ст. (до 1794 р.) існували лише у двох місцях: у Качубійові (сучасна Одеська затока) та поблизу Білгорода у Царгородського гирла Дністровського лиману. Морська пристань Білгорода існувала лише у першій чверті XV ст. Швидше за все, вона була...
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Scientific Research Centre «Lukomorie»
2018-09-01
|
| Series: | Емінак |
| Online Access: | https://www.eminak.net.ua/index.php/eminak/article/view/146 |
| id |
doaj-e0361068761740cea7a413b876577c98 |
|---|---|
| record_format |
Article |
| spelling |
doaj-e0361068761740cea7a413b876577c982020-11-25T02:55:16ZengScientific Research Centre «Lukomorie»Емінак 1998-46342018-09-0113 (23)1822146Порты Северо-Западного Причерноморья в XV-XVIII вв.Andriy Krasnozhon0Южноукраинский национальный педагогический университет имени К.Д. УшинскогоМорські факторії у Північно-Західному Причорномор’ї XV-XVIII ст. (до 1794 р.) існували лише у двох місцях: у Качубійові (сучасна Одеська затока) та поблизу Білгорода у Царгородського гирла Дністровського лиману. Морська пристань Білгорода існувала лише у першій чверті XV ст. Швидше за все, вона була пов’язана з морською рейдовою стоянкою кораблів. В османський період про неї згадок немає. І.В. Сапожников називає цю середньовічну пристань «середньовічним морським портом Четате-Альбе» та пов’язує з османської фортецею Богаз-конман, а також з турецьким редутом 1760-х рр., що була споруджена у цього гирла. Критика цієї версії заснована на тому, що фортеці Богаз-конман Челебі не згадував. Такої назви немає у його творі. Причина – суттєві помилки радянського видання його «Книги подорожей». Останнє повноцінне наукове видання Сейхат-наме турецькою мовою дозволяє бачити, що турецький Аккерман мав ще одну назву, грецьку – Піргаз Конман.https://www.eminak.net.ua/index.php/eminak/article/view/146 |
| collection |
DOAJ |
| language |
English |
| format |
Article |
| sources |
DOAJ |
| author |
Andriy Krasnozhon |
| spellingShingle |
Andriy Krasnozhon Порты Северо-Западного Причерноморья в XV-XVIII вв. Емінак |
| author_facet |
Andriy Krasnozhon |
| author_sort |
Andriy Krasnozhon |
| title |
Порты Северо-Западного Причерноморья в XV-XVIII вв. |
| title_short |
Порты Северо-Западного Причерноморья в XV-XVIII вв. |
| title_full |
Порты Северо-Западного Причерноморья в XV-XVIII вв. |
| title_fullStr |
Порты Северо-Западного Причерноморья в XV-XVIII вв. |
| title_full_unstemmed |
Порты Северо-Западного Причерноморья в XV-XVIII вв. |
| title_sort |
порты северо-западного причерноморья в xv-xviii вв. |
| publisher |
Scientific Research Centre «Lukomorie» |
| series |
Емінак |
| issn |
1998-4634 |
| publishDate |
2018-09-01 |
| description |
Морські факторії у Північно-Західному Причорномор’ї XV-XVIII ст. (до 1794 р.) існували лише у двох місцях: у Качубійові (сучасна Одеська затока) та поблизу Білгорода у Царгородського гирла Дністровського лиману. Морська пристань Білгорода існувала лише у першій чверті XV ст. Швидше за все, вона була пов’язана з морською рейдовою стоянкою кораблів. В османський період про неї згадок немає. І.В. Сапожников називає цю середньовічну пристань «середньовічним морським портом Четате-Альбе» та пов’язує з османської фортецею Богаз-конман, а також з турецьким редутом 1760-х рр., що була споруджена у цього гирла. Критика цієї версії заснована на тому, що фортеці Богаз-конман Челебі не згадував. Такої назви немає у його творі. Причина – суттєві помилки радянського видання його «Книги подорожей». Останнє повноцінне наукове видання Сейхат-наме турецькою мовою дозволяє бачити, що турецький Аккерман мав ще одну назву, грецьку – Піргаз Конман. |
| url |
https://www.eminak.net.ua/index.php/eminak/article/view/146 |
| work_keys_str_mv |
AT andriykrasnozhon portyseverozapadnogopričernomorʹâvxvxviiivv |
| _version_ |
1724717106803507200 |