Порты Северо-Западного Причерноморья в XV-XVIII вв.
Морські факторії у Північно-Західному Причорномор’ї XV-XVIII ст. (до 1794 р.) існували лише у двох місцях: у Качубійові (сучасна Одеська затока) та поблизу Білгорода у Царгородського гирла Дністровського лиману. Морська пристань Білгорода існувала лише у першій чверті XV ст. Швидше за все, вона була...
Main Author: | |
---|---|
Format: | Article |
Language: | English |
Published: |
Scientific Research Centre «Lukomorie»
2018-09-01
|
Series: | Емінак |
Online Access: | https://www.eminak.net.ua/index.php/eminak/article/view/146 |
id |
doaj-e0361068761740cea7a413b876577c98 |
---|---|
record_format |
Article |
spelling |
doaj-e0361068761740cea7a413b876577c982020-11-25T02:55:16ZengScientific Research Centre «Lukomorie»Емінак 1998-46342018-09-0113 (23)1822146Порты Северо-Западного Причерноморья в XV-XVIII вв.Andriy Krasnozhon0Южноукраинский национальный педагогический университет имени К.Д. УшинскогоМорські факторії у Північно-Західному Причорномор’ї XV-XVIII ст. (до 1794 р.) існували лише у двох місцях: у Качубійові (сучасна Одеська затока) та поблизу Білгорода у Царгородського гирла Дністровського лиману. Морська пристань Білгорода існувала лише у першій чверті XV ст. Швидше за все, вона була пов’язана з морською рейдовою стоянкою кораблів. В османський період про неї згадок немає. І.В. Сапожников називає цю середньовічну пристань «середньовічним морським портом Четате-Альбе» та пов’язує з османської фортецею Богаз-конман, а також з турецьким редутом 1760-х рр., що була споруджена у цього гирла. Критика цієї версії заснована на тому, що фортеці Богаз-конман Челебі не згадував. Такої назви немає у його творі. Причина – суттєві помилки радянського видання його «Книги подорожей». Останнє повноцінне наукове видання Сейхат-наме турецькою мовою дозволяє бачити, що турецький Аккерман мав ще одну назву, грецьку – Піргаз Конман.https://www.eminak.net.ua/index.php/eminak/article/view/146 |
collection |
DOAJ |
language |
English |
format |
Article |
sources |
DOAJ |
author |
Andriy Krasnozhon |
spellingShingle |
Andriy Krasnozhon Порты Северо-Западного Причерноморья в XV-XVIII вв. Емінак |
author_facet |
Andriy Krasnozhon |
author_sort |
Andriy Krasnozhon |
title |
Порты Северо-Западного Причерноморья в XV-XVIII вв. |
title_short |
Порты Северо-Западного Причерноморья в XV-XVIII вв. |
title_full |
Порты Северо-Западного Причерноморья в XV-XVIII вв. |
title_fullStr |
Порты Северо-Западного Причерноморья в XV-XVIII вв. |
title_full_unstemmed |
Порты Северо-Западного Причерноморья в XV-XVIII вв. |
title_sort |
порты северо-западного причерноморья в xv-xviii вв. |
publisher |
Scientific Research Centre «Lukomorie» |
series |
Емінак |
issn |
1998-4634 |
publishDate |
2018-09-01 |
description |
Морські факторії у Північно-Західному Причорномор’ї XV-XVIII ст. (до 1794 р.) існували лише у двох місцях: у Качубійові (сучасна Одеська затока) та поблизу Білгорода у Царгородського гирла Дністровського лиману. Морська пристань Білгорода існувала лише у першій чверті XV ст. Швидше за все, вона була пов’язана з морською рейдовою стоянкою кораблів. В османський період про неї згадок немає. І.В. Сапожников називає цю середньовічну пристань «середньовічним морським портом Четате-Альбе» та пов’язує з османської фортецею Богаз-конман, а також з турецьким редутом 1760-х рр., що була споруджена у цього гирла. Критика цієї версії заснована на тому, що фортеці Богаз-конман Челебі не згадував. Такої назви немає у його творі. Причина – суттєві помилки радянського видання його «Книги подорожей». Останнє повноцінне наукове видання Сейхат-наме турецькою мовою дозволяє бачити, що турецький Аккерман мав ще одну назву, грецьку – Піргаз Конман. |
url |
https://www.eminak.net.ua/index.php/eminak/article/view/146 |
work_keys_str_mv |
AT andriykrasnozhon portyseverozapadnogopričernomorʹâvxvxviiivv |
_version_ |
1724717106803507200 |