ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ЗАЛЕЖНОСТІ З ПОЗИЦІЇ СУБ’ЄКТНОГО ПІДХОДУ

У статті розглянуто теоретико-методологічні засади вивчення феномену залежності особистості. Проаналізовано розуміння цього феномену з позицій різних підходів – клініко-психологічного, феноменологічного та суб’єктного. Розкрито суть суб’єктного підходу, обґрунтовано можливість його вико­ристан­ня у...

Full description

Bibliographic Details
Main Author: Iryna Bieriushcheva
Format: Article
Language:English
Published: Lesya Ukrainka Volyn National University 2015-11-01
Series:Психологічні перспективи
Subjects:
Online Access:https://psychoprospects.eenu.edu.ua/index.php/psychoprospects/article/view/68
Description
Summary:У статті розглянуто теоретико-методологічні засади вивчення феномену залежності особистості. Проаналізовано розуміння цього феномену з позицій різних підходів – клініко-психологічного, феноменологічного та суб’єктного. Розкрито суть суб’єктного підходу, обґрунтовано можливість його вико­ристан­ня у вивченні феномену залежності в системі психологічних явищ. До­ведено, що використання суб’єктного підходу дає можливість найбільш повно набли­зи­тися до сутнісного розуміння залежності: з’ясувати місце залежності в системі психологічних явищ, описати типологічні характеристики саморегу­ляції, визна­чити індивідуальний особистісний сенс залежної поведінки, проана­лізувати зовнішні та внутрішні механізми її виникнення, пов’язати прояви за­лежності зі стагнацією особистісного розвитку та втратою суб’єктності.  Розкрито поняття «суб’єктність», теоретично доведено, що використову­вання цієї категорії значно розширює межі тлумачення залежності, розкриває її сутнісні характеристики, дає змогу об’єднати зовнішні та внутрішні детермі­нанти залежної поведінки. Проаналізовано різні погляди класиків психологічної науки та сучасних науковців щодо поняття залежності особистості в різних контекстах. Використання суб’єктного підходу дає можливість не лише найбільш повно наблизитися до сутнісного розуміння феномену залежності, а й відкриває нові можливості для емпіричних досліджень, зокрема комуніка­тив­ної залежності, а також обґрунтовує використання в дослідницькій діяльності низки діагнос­тич­них інструментів для її вивчення.
ISSN:2227-1376
2308-3743